Київ «Музична Україна» 2025
Редактори:
Катерина Соболева-Зоркіна
Лада Ляхова
Рекомендовано Погоджувальною радою комунального закладу виконавчого органу
Київської міської ради (КМДА) «Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів»
(протокол № 6 від 26 березня 2025 р.)
Автор-укладач:
Ю. В. Водик — викладач і концертмейстер Київської дитячої школи мистецтв № 8 та Київського державного музичного ліцею імені М. В. Лисенка
Методичний супровід:
І. М. Личковаха — викладачка музично-теоретичних дисциплін Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського Волинської обласної ради, спеціалістка вищої категорії
Асистентка автора:
Е. В. Водик — студентка магістратури Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
Рецензенти:
І. Б. Алексійчук — заслужена діячка мистецтв України, членкиня Національної спілки композиторів України, в.о. доцентки кафедри композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
А. Л. Загайкевич — заслужена діячка мистецтв України, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, членкиня Національної спілки композиторів України, голова Асоціації електроакустичної музики Київської організації Національної спілки композиторів України, старша викладачка Харківського національного університету мистецтв імені П. І. Котляревського, викладачка Київського державного музичного ліцею імені М. В. Лисенка, спеціалістка вищої категорії, викладачка-методистка
В. О. Козлов — заслужений артист України, професор кафедри спеціального фортепіано № 2 Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
Ю. М. Кот — народний артист України, в.о. професора кафедри спеціального фортепіано № 1 Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
М. О. Пахомова — заслужена діячка мистецтв України, директорка Київської дитячої школи мистецтв імені С. Турчака, спеціалістка вищої категорії, викладачка-методистка
Б. Ю. Стронько — кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри теорії та історії музичного виконавства Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, викладач-методист, член Національної спілки композиторів України
І. В. Чуніхіна — директорка Київського міського методичного центру закладів культури та навчальних закладів
І. В. Щербаков — заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені
Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, голова Національної спілки композиторів України, професор кафедри композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського
Редакторка-консультантка:
Н. І. Смольська — членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки, методистка вищої категорії Київського міського методичного центру закладів культури та навчальних закладів
Авторка ілюстрацій:
І. В. Водик
Ю. Водик.
Сонатина № 1, Тв. 1.
Mad Art of Piano: Elementary.
Скринька іграшкових сонатин
Ю. Водик.
Сонатина № 2, Тв. 1.
Mad Art of Piano: Elementary.
Скринька іграшкових сонатин
Ю. Водик.
Сонатина № 17, Тв. 1, 3 ч., Скерцо.
Mad Art of Piano: Elementary.
Скринька іграшкових сонатин
Сонатина № 19, Тв. 1, соль мінор, 1ч.
Сонатина № 3 Ля мажор
Більше відео дивіться у Відеотеці
ПЕРЕДМОВА
• СОНАТИНА — ЗНАЧЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ
• РОЗВИТОК ЖАНРУ СОНАТИ В РІЗНІ ІСТОРИЧНІ ЕПОХИ
• БУДОВА СОНАТНОЇ ФОРМИ
• СОНАТА І СОНАТИНА: СПІЛЬНІ РИСИ ТА ВІДМІННОСТІ
• РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЖАНРУ СОНАТИНИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
Сонатина № 1 До мажор («Поні-гойдалка»)
Сонатина № 2 Сі-бемоль мажор («Маріонетка-Витівник»)
Сонатина № 3 Ля мажор («Зайчик»)
Сонатина № 4 Сі-бемоль мажор («Прогулянкова карета»)
Сонатина № 5 мі мінор («Допитливі кошенята»)
Сонатина № 6 Соль мажор («Пустотливі каченята»)
Сонатина № 7 Фа мажор («Паперовий літачок»)
Сонатина № 8 До мажор («Веселі жабенята»)
Сонатина № 9 Ре мажор («Клоун Піп»)
Сонатина № 10 Фа мажор («Морський карнавал»)
Сонатина № 11 ре мінор («Метелик»)
Сонатина № 12 Соль мажор («Відважні козаки»)
Сонатина № 13 соль мінор («Шляхетний коник»)
Сонатина № 14 Фа мажор («Джмелі-розбійники»)
Сонатина № 15 Ре мажор («Ведмедики-пухнастики»)
Сонатина № 16 ля мінор («Старий калейдоскоп»)
Сонатина № 17 до мінор («Загублена іграшка») I, II Менует, III Скерцо
Сонатина № 18 Ре мажор («Веселощі пінгвінів») I, II, III Варіації
Сонатина № 19 соль мінор («Полярний експрес») I, II, III Рондо
Сонатина № 20 До мажор («Кораблик із далеких морів») I, II, III Фінал
Перед вами ще одна книга серії навчальних посібників Mad Art Music, яка отримала назву «Скринька іграшкових сонатин». Основну частину цього видання складають дитячі сонатини, створені для учнів, які навчаються на елементарному підрівні початкової мистецької освіти. Ця «скринька» покликана відкрити двері у світ дитячої фантазії та сприяти розвитку музичного мислення юного піаніста.
Посібник ґрунтується на принципах авторської методики «Виконавська свідомість: комплексна та адаптивна система професійної підготовки юного піаніста». Його мета — не лише розширення навчального репертуару, а й формування усвідомленого підходу до виконавського процесу: сонатини поєднують доступність технічних елементів та високу художню цінність, допомагаючи учням розвивати інтерпретаційні навички, образне мислення та емоційну виразність.
У широкому спектрі дитячого фортепіанного репертуару, жанр сонатини залишається недостатньо охопленим. Запропоновані у посібнику композиції заповнюють цю прогалину, а розмаїття тем, багатство музичних образів та увага до виразових деталей допомагають учням осягнути стилістичні особливості жанру, розвиваючи їхню художню інтуїцію та виконавську культуру.
Поповнення навчального репертуару новими творами, які поєднують доступність і образну виразність, заохочуючи учнів до вивчення класичної музики.
Розвиток творчого мислення: учні мають змогу відкривати власні емоції й художні рішення через гру на фортепіано.
Формування виконавської вправності: розвиток техніки гри, опанування навичок фразування та використання динамічних відтінків, розуміння засобів музичної виразності для створення і передачі образного змісту.
Назва «Скринька іграшкових сонатин» символізує дитячі відкриття, радість і диво, але також пов’язана з образом мандрівника, який збирає «голоси» іграшок та зберігає їхні історії у чарівній скриньці. У ній історії знаходять своє звучання, перетворюючись на музику.
Кожна сонатина в посібнику, немов особлива іграшка, має свій характер, настрій і темброву палітру. У цьому контексті «іграшка» стає полем для дитячої фантазії, оскільки досвід гри з іграшками в учнів тісно пов’язаний з емоціями та сюжетами, які вони створюють.
Образи та історії, закладені в сонатинах, допомагають учням глибше розуміти твори і передавати їхній емоційний зміст. Виконавці-початківці не лише відтворюють нотний матеріал, а й формують музичний образ, що розповідає історію.
Посібник складається з трьох розділів, кожен із яких виконує свою навчальну функцію:
Вступна частина: присвячена вивченню жанру сонатини та його історії. Розділ включає відомості про витоки жанру, його еволюцію і структурні особливості. Учні знайомляться з принципами побудови сонатної форми, історичним контекстом та основами музичної організації. Така теоретична база розширює музичне мислення і сприяє усвідомленому виконанню.
Основна частина: містить сонатини, розташовані у порядку зростання технічних і художніх вимог, рівня виконавської майстерності, інтерпретаційної складності та образної глибини. Це дозволяє учням поетапно опановувати нові технічні та художні прийоми. Твори охоплюють широкий спектр фактурних, ритмічних, гармонічних і динамічних засобів, які готують виконавців до освоєння великих форм. Кожна сонатина супроводжується:
аналізом форми у вигляді інформативної таблиці (форма, тональний план, тактові межі розділів);
образною інтерпретацією — коротким оповіданням, яке допомагає зрозуміти логіку форми та розкрити художній задум твору;
ілюстрацією, яка сприяє розвитку уяви та глибшому розумінню музичного образу.
Стислий словник музичних термінів, розміщений у завершальній частині посібника, подано у двох форматах: тлумачному та перекладному. Він сприяє кращому розумінню й засвоєнню термінології, допомагає орієнтуватися в тексті та є зручним інструментом для самостійної роботи учня.
Посібник стане в пригоді викладачам, адже сонатини є логічним перехідним етапом між короткими п’єсами й великими формами. Вони сприяють поступовому розвитку гармонічного слуху, відчуття форми й навичок фразування. Крім того, ці твори можуть використовуватися для концертів, іспитів, конкурсів тощо, оскільки їхня структура дозволяє продемонструвати як технічні, так і художні досягнення учнів.
Сонатини цього посібника побудовані за логікою та гармонічним розвитком класичної сонатної форми. Вони охоплюють широкий спектр варіантів реалізації жанру, що робить збірник цінним навчальним матеріалом для підготовки до виконання складніших зразків сонатної форми. Сонатини також демонструють різноманітність форм, фактурних рішень, контрастних засобів і художніх образів.
Однією з важливих особливостей посібника є використання кольорового виділення ключових елементів нотного тексту. Ця методика на початкових етапах розробки викликала певні застереження щодо її впливу на подальше сприйняття традиційного чорно-білого нотного запису. Однак практика довела ефективність такого підходу: кольорові позначки допомагають учням швидше орієнтуватися в нотах, краще розуміти музичну структуру та усвідомлено працювати над виконавськими елементами.
При переході до гри за чорно-білими нотами цей підхід не створює складнощів, оскільки учні поступово привчаються до уважного аналізу тексту. Кольорове позначення на початкових етапах є лише допоміжним засобом, який розвиває навички самостійного розпізнавання важливих деталей, таких як динаміка, артикуляція, структурні розділи твору. Отже, методика не тільки полегшує процес навчання, а й формує здатність до глибшого читання нотного тексту.
Сонатини у посібнику написані в простих для дитячого сприйняття тональностях, із мінімальною кількістю ключових знаків та прозорою фактурою. Це дозволяє учням зосередитися на основних виконавських завданнях, таких як фразування, передача характеру, динамічні відтінки тощо. Простота структури й гармонічного розвитку сонатин створює міцний фундамент для подальшої роботи з більшими формами та складнішими музичними творами.
Аплікатура: функціональність та виразність
Аплікатура, подана в посібнику, базується на перевірених принципах фортепіанної педагогіки й покликана формувати якісну виконавську техніку. Вона вибрана з урахуванням максимальної виразності тем і коректного фразування, що дає змогу точніше передати авторську ідею. При цьому зберігається природний рух руки та забезпечується зв’язність у звучанні.
У сучасній виконавській практиці нерідко зустрічаються спрощені аплікатурні рішення, які, на перший погляд, можуть здаватися зручними, але з часом виявляють технічні обмеження. У сонатинах цього посібника застосовані традиційно обґрунтовані підходи до аплікатури, що формують стійку та збалансовану технічну базу. Для учнів, які не звикли до таких принципів роботи з аплікатурою, вони можуть спочатку здаватися складними. Та після оволодіння цими прийомами школярі зазвичай відчувають, що рівень їхньої виконавської свободи значно зростає.
Загальні принципи підбору аплікатури
Функціональність та рухова свобода: аплікатура не обмежує рухливість руки і пальців, допомагаючи уникнути м’язових затисків.
Аналітичний підхід та фразувальне об’єднання: аплікатура спирається на логіку форми, гармонічні переходи і тональний план твору. Окрему увагу варто приділити лівій руці, адже вона нерідко «пов’язує» короткі тематичні фрази, що потребує ретельного аналізу й продуманого вибору пальців.
Пальцева заміна на повторюваних нотах: цей прийом допомагає зберегти рівномірність звучання, уникнути надмірної напруги та навчитися формувати плавне легато. Використання прийому сприяє:
- забезпеченню рівномірності звучання під час швидких рухів;
- досягненню плавного легато у разі повторювання нот;
- контролю за збалансованим звучанням під час виконання однієї і тієї ж ноти в різних динамічних умовах;
- збереженню рухової свободи руки та уникненню напруженості, що є важливим для загального розвитку техніки;
- розвитку гнучкості рухового апарату, що знадобиться для складніших технічних прийомів у майбутньому.
Звісно, кожен викладач може змінити підхід до вибору аплікатури, зважаючи на рівень підготовки учня, його технічні можливості та поставлені навчальні завдання. Водночас запропоновані аплікатурні рішення базуються на методично обґрунтованих принципах і спрямовані на формування гнучкої, природної техніки, що сприятиме легшому освоєнню більш складних творів у майбутньому.
Особливості фразування
Значна частина тематичного матеріалу сонатин побудована за допомогою коротких мотивів із характерними «дитячими» інтонаціями (прохання, здивування, каприз, радість, мрійливість тощо), що допомагає учням легше оволодіти основами фразування й інтонації. Для підкреслення таких коротких, інтонаційно яскравих елементів здебільшого застосовується артикуляційне легато. А їхнє об’єднання в єдину фразову структуру досягається переважно за допомогою аплікатурного легато, більшою мірою в лівій руці.
Подекуди з’являються елементи легкої поліфонічності, коли тематичний матеріал розподілений між руками. Це розвиває музичне мислення та слух учня. Викладачам у таких випадках рекомендується звернути увагу на окреме опрацювання тексту лівої руки.
Педаль
У сонатинах цього посібника педаль застосовується дуже обережно й лише в тих місцях, де це виправдано задумом твору. Основний акцент робиться на:
чіткості та прозорості фактури: щоб педаль не заглушувала мелодичні лінії;
зваженому використанні: в нотах указано рекомендовану педалізацію, якої доцільно дотримуватися для збереження прозорості звучання. За потреби учень або викладач можуть зменшити кількість педальних накладань або опустити їх повністю, проте надмірне додавання педалі небажане;
формуванні відчуття акустики інструмента: початківцям важливо розуміти, що педаль не завжди доречна в складніших фактурних епізодах.
Фактура та гармонія: простота без примітивності
Фактура в сонатинах посібника спеціально не перевантажена, щоб учні могли орієнтуватися у викладі мелодії та основних гармонічних опорах. Використовуються переважно найпростіші фактурні моделі (альбертієвий бас, розмірено-крокуючий бас, гармонічні інтервали, лінеарне голосоведення тощо). Зміни фактури вводяться поступово, відповідно до формотворчих і художніх завдань, щоб уникнути зайвого ускладнення виконання.
Гармонія залишається в цілому простою, але не спрощено-примітивною. Учням пропонуються базові тональні зв’язки, що відкривають можливості для формування гармонічного слуху. Подекуди гармонія ускладнена, аби поступово знайомити школярів із ширшими виражальними засобами музичної мови.
Загалом фактура та гармонія побудовані таким чином, щоб забезпечити рівновагу між зручністю виконання та художньою виразністю.
Різні підходи до контрастності
Одна з ключових рис творів у цьому посібнику — багатогранність помірного контрасту, покликана підготувати виконавця до складніших сонат.
Оскільки для жанру сонатини надто сильний контраст не характерний, то важливим завданням у роботі над посібником стало прагнення охопити якомога ширше коло образно-емоційного змісту.
Контрастність у сонатинах реалізована різними способами, кожен із яких сприяє розкриттю характеру музики та урізноманітненню виконавських завдань. Наприклад, втілюється через динаміку (від p до f), фактуру (від одноголосся до інтервалів та акордів), ритміку (чергування рівномірних та синкопованих ритмічних фігурацій), тональність (від незначних відхилень до більш сміливих модуляцій), напрямок інтонаційного руху тощо.
Також варто зазначити, що контрастність у кожній сонатині має власну природу — вона не є механічно доданим елементом, а безпосередньо випливає з образного змісту твору.
Інформативні таблиці
Аби допомогти в аналізі, після кожної сонатини міститься таблиця з короткою характеристикою: форма, тональний план і межі розділів. Викладачам та учням це полегшує знайомство з архітектонікою твору і дає змогу вдумливо опрацьовувати композицію під час розучування.
Текстові розповіді та ілюстрації як засіб розширення музичного мислення
Окрім таблиці, кожен твір супроводжується невеликим оповіданням, що допомагає вийти за межі суто технічного освоєння нотного тексту. У розповіді подані образні підказки та загальна атмосфера, які допомагають учневі уявити можливі сюжетні лінії, але не нав’язують жодного єдиного рішення.
Ілюстрація, розміщена поряд, виконує допоміжну роль, підсилюючи емоційне сприйняття. Вона допомагає учневі розвивати уяву й творчо осмислювати музику, утворюючи цілісний методичний підхід.
Поєднання музичного твору, інформативної таблиці, невеличкого оповідання та ілюстрації формує багатогранний підхід до навчання, роблячи процес більш захопливим і ефективним. Це сприяє не лише розвитку виконавських навичок, а й формуванню художнього смаку, що є невід’ємною частиною професійного становлення юного музиканта.
Аналіз текстового супроводу до сонатини № 19 «Полярний Експрес»
Задля демонстрації того, як теоретичні та методичні аспекти поєднуються з художнім оформленням, наведемо короткий аналіз текстового супроводу до сонатини № 19 соль мінор із програмною назвою «Полярний Експрес».
Як і сама сонатина, розповідь структурована за принципами сонатної форми.
Головна партія (Г.П.) — схвильована, цілеспрямована, динамічна. Це знаходить відображення в образі стрімкого потягу, який уривчасто, проте упевнено пробивається крізь хуртовину, створюючи відчуття динаміки та нескінченної подорожі. Побічна партія (П.П.), навпаки, передає радість і захоплення, розкриваючи казковий світ видінь (північне сяйво, зоряні доріжки та небесні санчата), що контрастують із напруженістю головної теми, вносячи легкість і загадковість.
Подальший перехід у зв'язці вносить елемент повернення до реальності: потяг уповільнюється, а дівчинка раптово опиняється у власній кімнаті з іграшковим локомотивом, який символізує згасання казки, але зберігає її відлуння в дитячій уяві, створюючи міст між емоційною насиченістю експозиції та майбутньою репризою.
Нарешті, у репризі дівчинка знову дає поштовх іграшці, повертаючи її до життя; основний мотив — потяг як символ дитячої фантазії — набуває нового звучання, поєднуючи впевненість відновлення мрії з відчуттям цілеспрямованості та містичності, що є провісниками майбутніх пригод. Розповідь закінчується відкритою фінальною сценою: за обрієм, серед далекого сяйва північного неба, видно вогні таємничого міста, що створює відчуття невизначеності і залишає простір для фантазії. Наступні частини сонатини продовжать розкривати цей образ, запрошуючи слухача до власних інтерпретацій.
Цей приклад наочно демонструє, як художній текст допомагає учневі зрозуміти драматургію сонатної форми та образний зміст твору, розвиваючи уяву і поглиблюючи виконавські навички.
Цей посібник — цілісний методичний матеріал, що поєднує навчання гри на фортепіано з творчим підходом. Кожен елемент — від аплікатури до текстових пояснень — спрямований на розвиток усвідомленого виконавського мислення.
Упевнений, що це видання стане не лише корисним інструментом для уроків, а й джерелом натхнення для ваших учнів. Бажаю захопливих уроків, нових відкриттів і творчого натхнення!
З повагою
Юрій Водик